«Жити і пам'ятати! Осмислення жіночого досвіду у воєнний час»

На Полтавщині розпочав роботу проект «Жити і пам'ятати! Осмислення жіночого досвіду у воєнний час»

22.06.2011 | Опубліковано: 17:42 22.06.2011

Його завдання полягає в збереженні спогадів жінок про війну. На презентації проекту в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти були наші журналісти.
Історичній правді про Велику Вітчизняну війну слід надати «жіночого обличчя». Такої думки організатори проекту «Жити і пам'ятати. Осмислення жіночого досвіду у воєнний час», що розпочинає роботу на Полтавщині. Це один із 16 проектів по збереженню історичної пам'яті, затверджених в різних регіонах України. Їх організаторів цікавить доля жінки в часи воєнного лихоліття, розповідає президент Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Ігор Лушніков.
/Ігор Лушніков, президент МГО «МФ «Взаєморозуміння і толерантність»
Ми говоримо, перш за все, про долю людей, які під час Великої Вітчизняної війни стали жертвами нацистських переслідувань. Тобто, це були або в'язні концтаборів, або гетто, або люди, які були примусово вивезені на роботу/
Життя жінок у воєнних умовах ані на сторінках підручників, ані в музеях Великої Вітчизняної не висвітлене повно, говорять організатори проекту. Очевидців, які б могли заповнити «білі плями» і надати жіночого трактування цьому періоду історії, дедалі менше. Тому гостро постає необхідність зібрати усні спогади жінок, які стали свідками подій тих часів, переконані організатори.
/Тетяна Іваніна, виконавчий директор Полтавського обласного осередку Ліги соціальних працівників України
На початку ми в обраних районах будемо відшукувати жінок. Взяти у них їх власні спогади, подивитись на історію їх очима, – це одне із завдань проекту. А інше завдання полягає в тому, що в районах, які будуть працювати в проекті, охопити активною роботою саме жіноцтво/
Організатори вважають, що реалізація цього проекту буде корисною як літнім жінкам, так і молоді: першим дасть відчути себе потрібними громадськості, другим у нагоді може стати життєвий досвід старшого покоління.
Євгенія Давиденко